Актуальність теми. Сучасні масштаби екологічних змін в
екосистемах світу створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення
атмосферного повітря, природних водоймищ у багатьох регіонах України досягло
критичного рівня, тому слід приділяти особливу увагу екологічному вихованню
населення, починаючи з дітей та молоді. В екологічному вихованні школярів
особливого значення мають предмети природничо-географічного циклу. У процесі
навчання фізики в школі в учнів створюється комплекс політехнічних знань,
формуються уявлення про наукові засади і принципи сучасного виробництва. Однак,
зміст діючих підручників фізики не завжди задовольняє потребам щодо здійснення
екологічного виховання під час навчання фізики в школі в силу того, що ніякий,
навіть найдосконаліший підручник, не може вмістити дуже потрібних школярам
відомостей, пов’язаних з використанням регіонального матеріалу, встановленням
зв’язку з навколишнім середовищем, що оточує дітей.
Тому своїм завданням як
вчителя фізики вважаю необхідність розробки питань щодо сприяння формуванню
екологічної культури 7-класників бердянських шкіл, у процесі навчання фізики в
школі. Зорієнтованість саме на учнів 7 класів є невипадковою, оскільки саме з
цього періоду починається вивчення систематичного курсу фізики в школі. Знання,
набуті дітьми на цьому етапі навчання, мають поповнюватись та поглиблюватись на
наступних етапах навчання, у процесах вивчення хімії (з 8 класу), біології,
екології, географії та ін. У той же час, в учнів 7 класу вже створено
необхідний запас активних знань з географії рідного краю та природознавства.
Основними шляхами реалізації завдань екологічного виховання
під час навчання фізики в школі вважаю широке встановлення міжпредметних
зв’язків між фізикою та іншими предметами шкільної програми (екології,
валеології, ОБЖ, математики, географії, історії, біології та ін.), навчання на
матеріалі реальної оточуючої дійсності.
Основними задачами моєї роботи над проблемною темою були
такі:
•
створення
добірок матеріалу інформаційного та ілюстративного характеру (інформаційних
таблиць, відеозаписів, цікавих повідомлень, довідок про екологічний стан
регіону Північного Приазов’я та м.Бердянська та ін.);
•
складання
прикладних задач на матеріалі реальної дійсності;
•
розробка
інтегрованих уроків та позакласних заходів відповідної тематики.
Виконання цих задач
потребувало пошуку, обробки та узагальнення специфічної екологічної інформації
локального та загального значення для створення навчально-методичного
забезпечення, яке б відповідало основним завданням вивчення фізики в 7 класах
загальноосвітніх навчальних закладів, діючим шкільним програмам з фізики і
цілям екологічного виховання.
Новизна розробки означеної проблеми полягає у використанні
місцевого матеріалу для здійснення екологічного виховання у процесі навчання
фізики в 7 класах.
Теоретичне обґрунтування.
Питання екологічної
освіти, просвіти знаходяться у центрі уваги світової освітньої спільноти. Серед
головних програм ЮНЕСКО виділяється програма формування і розвитку екологічної
культури молоді світу. Комітет Ради Європи з питань освітньої політики і
культури проголосив три основні напрями, які відповідають задачам освіти сучасних школярів:
- навчитися вчитися;
- навчитися працювати;
- навчитися жити, бути
Людиною на цій землі.
В.О.Сухомлинський писав: „Гадаємо, що школа
майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини
все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй.
Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо”.
У сучасних підручниках з
педагогіки зазначається, що екологічне виховання – систематична педагогічна
діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.
Завдання екологічного
виховання – сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи,
прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в
природі.
Екологічне виховання
передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини,
яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в
природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про
стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична красота природи сприяє
формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження,
спонукає до природоохоронної діяльності.
Зміст екологічного
виховання передбачає розкриття таких положень:
- світу природи –
середовища перебування людини, яка має бути зацікавленою у збереженні його
цілісності, чистоти, гармонії;
- осмислення екологічних
явищ і вміння робити висновки щодо організації як власної діяльності, так і
колективу в природному середовищі;
- усвідомлення
вихованцями необхідності екологічної безпеки України;
- формування моральних
почуттів обов’язку і відповідальності за збереження краси природи та участі в
її охороні;
- спонукання
учнів-вихованців до природоохоронної діяльності.
Екологічне виховання
здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставиться певна
мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості
школярів.
Перший етап (молодші
школярі) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу
природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на
емоційному рівні.
Другий (5-7 класи) і
третій (8-9 класи) етапи передбачають накопичення знань про природні об’єкти,
закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і
прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил
поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про
явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та
обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.
Четвертий етап (10-12
класи) – завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється
моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні програми запроваджуються
інтегровані курси різних природничо-екологічних дисциплін.
Любов до природи слід
виховувати з раннього дитинства. „Дітей, що не вміють ще ходити, - писав
Г.Ващенко, - треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити
рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі,
осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи”.
Результат екологічного
виховання – сформована екологічна культура людини. Що характеризується
різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище(природне і
соціальне); наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи;
екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи свого та
свого здоров’я; набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед
на місцевому та локальному рівнях); безпосередньою участю у природоохоронній
роботі; передбаченням можливих негативних віддалених наслідків природо
перетворювальної діяльності людини.
Список використаної
літератури:
1.
Алферов
Ю.С. Совет Европы и образование // Педагогіка. – 1997. - № 6. – С.3-14.
2.
Бордовская
Н.В., Реан А.А. Педагогика. – Санкт-Петербург: Питер Бук, 2001. – глава ІV „Образование
в мире”.
3.
Ващенко
Г. Комунізм, інтернаціоналізм і виховання любові до Батьківщини // Визвольний
шлях: Зб. – Лондон, 1956. – С. 313
4.
Волкова
Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001 (Альма-матер). – 576с.
5.
Державна
національна програма „Освіта. Україна ХХІ століття”. – Київ: Райдуга, 1994. –
62 с.
6.
Закон
України „Про загальну середню освіту” (1999 року)
7.
Закон
України „Про освіту” (ред. 1996 року)
8.
Золотов
В.А. “Питання і задачі
з фізики”, Освіта, 1977.
9.
Івончик
Г.Ф., Пенькова О.І. Про деякі аспекти екологічної освіти школярів.
Соціально-гуманітарна освіта України та шляхи її розбудови / За ред.
В.Л.Андрющенка. – К., 1997. – С.125.
10.
Коршак Е.В., Ляшенко
А.И., Савченко В.Ф., “ Фізика-7”,
Київ 2000
11.
Концепція
неперервної екологічної освіти та виховання в Україні (проект) // Інформаційний
збірник Міністерства освіти України. – К., 1995. - № 14. – С. 4-5.
12.
Лукашик В.І.
“Збірник питань і задач
з фізики”, 1987.
13.
Лук
янова Л.Б. “Основи екології”—Київ “Вища
школа”, 2000.
14.
Льоцці М.Н.
“Історія фізики”, Київ, 1980.
15.
Мойсеюк
Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: 2001, 608 с.
16.
Педагогічні
інновації у сучасній школі. Навчальне видання. / під ред. Єрмакова Є.Г. – К.:
Освіта, 1994, 87 с.
17.
Примак А.В. “Экологическая ситуация
на Украине и её мониторинг: анализ и
перспективы.—К.: О—во
«Знание»,1990.
18.
Рапацевич
Е.С. Современный педагогический словарь. – Минск: Современное слово, 2001, 926
с.
19.
Самофал Л.П., “Формирование экологического мышления
школьников” Физика в школе №1, 1991, с.46
20.
Сбруєва
А.А. Порівняльна педагогіка. Суми, 1999.
21.
Сухомлинський
В.О. Народження громадянина. Вибр. твори: У 5-ти т. – Т.3. – С. 303.
22.
Трофимова Т.И. «Физика
в блок-схемах и
таблицах», Москва
«Аквариум»,1997.
23.
Фіцула
М.М. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Академія, 2001.
24.
Хижнякова Л.С., Коварский Ю.А., Никифоров Г.Г. «Самостоятельная работа
учащихся по физике», Москва «Просвещение» 1993.
25.
Экологическое оздоровление
экономики / В.Я.Возняк, Н.Г.Фейтельман, А.А.Арбатов и др.—Москва: Наука,1994.
26.
Экологические
очерки о
природе и человеке: Пер. с нем. /
Под. Редакцией Б.Гржимека—М.:
Прогресс,1988.
27.
Яншин А.Л., Мелуа
А.И. Уроки экологических
просчётов—М.: Мысль, 1991.
Немає коментарів:
Дописати коментар